Прапори українських військових бригад: як читати їхню символіку

На нарукавному знаку у побратима – чорний крук, а в сусіда по окопу – скорпіон із ракетою замість жала. Хочеться одразу запитати: чому саме ці звірі. Емблеми бригад ЗСУ рідко малюють навмання, кожен колір і фігура проходять через геральдистів.

За цим стоїть ціла військова символіка України, вибудувана на рівні кожної окремої бригади. Ця система з'явилася не одразу і не сама собою. У неї є конкретна історія та конкретні автори.

Як формувалася символіка сучасних українських бригад

Історія військової символіки сучасних бригад ЗСУ починається ще до 2014 року, коли армійські знаки багато в чому копіювали радянські зразки, а деякі взагалі збігалися з тим, що носили військові сусідньої держави – у бою однакові щити заважали відрізнити своїх від чужих. Тож із 2015-го почалась планомірна робота над новими нарукавними знаками. Рік по тому до розроблення нової системи військової символіки долучилася група фахівців, серед яких були геральдист Олекса Руденко, історик Василь Павлов і журналіст Віталій Гайдукевич. В основу нової айдентики закладали українські військові традиції, зокрема доби визвольних змагань 1917–1921 років, замість радянської символічної спадщини. У 2017 році нові правила закріпили оновлену систему знаків розрізнення: емблеми мали бути лаконічними, без написів і девізів усередині щита, тоді як номер військової частини міг використовуватися як один з елементів.

Що можна прочитати в емблемі бригади

Символи бригад ЗСУ обирають не для краси: кожен елемент відповідає за щось конкретне, будь то рід військ, історія чи територія.

Кольори, геральдичні знаки та девізи

У військовій геральдиці України форма загального нарукавного знака допомагає визначити вид Збройних сил:

класичний геральдичний щит – у сухопутних;
трикутник вершиною вгору – в авіації;
округла форма – на флоті.

Колір усередині читається не менш чітко:

синій знак на зеленому тлі свідчить про механізовані війська;
сіре тло із зеленою окантовкою – про гірську піхоту;
червоний щит із жовтою фігурою належить ракетникам.

У бригад тероборони у верхній частині щита – зубчаста лінія, схожа на оборонний мур, а серед фігур трапляються то пірнач, то мушкети – зброя козацького війська. Девіз до щита майже ніколи не додають, бо правила забороняють текст усередині геральдичної фігури, тому гасло виносять на прапор чи стрічку. Саме там і досі живе заклик "За Україну, за її волю" зі старого маршу січових стрільців. Так військова геральдика України тримає баланс між єдиним стандартом і власним обличчям кожної бригади.

Історичні й місцеві мотиви

У сучасній емблемі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» використано едельвейс і схрещені бартки – мотиви, безпосередньо пов'язані з гірськими військами та Карпатським регіоном. У нижній частині знака розміщено римську цифру X, що позначає номер бригади. У 124-ї бригади тероборони на щиті – срібний хрест і три золоті корони з проєкту герба Херсонщини часів УНР. Але частіше історія проступає через почесне найменування підрозділу: назва на честь давнього князя чи повстанського руху тягне за собою власний набір символів.

Як прапор і нарукавна емблема доповнюють один одного

Нарукавний знак – стиснутий формат: невеликий щит, який носять щодня, тож лишають найголовніше. Бойовий прапор частини влаштований урочистіше – малинове полотнище з емблемою Збройних сил у центрі, а по краю – слова "ЗА УКРАЇНУ" й "ЗА ЇЇ ВОЛЮ". Бойовий прапор є офіційним символом честі, доблесті та слави військової частини й постійно перебуває разом із нею. У разі його втрати винні військовослужбовці несуть відповідальність згідно із законом.

Традиція почесних, або мотиваційних, прапорів почала формуватися в середині 2010-х. Один із перших проєктів команда «Нового Війська» розробила для 24-ї бригади, однак першою урочисто отримала такий прапор 93-тя бригада «Холодний Яр» у травні 2018 року. Прапор 24-ї бригади імені короля Данила був вручений у серпні того ж року. Композиція щоразу інша: десь символіку повторюють з обох боків, десь на звороті лишають лише беретний знак роду військ, а на стрічці – назву й девіз. Схожа логіка працює і поза армією – відомчі прапори державних органів так само говорять кольором і знаком, а не написом. Ідентичність підрозділу в підсумку складається з обох рівнів – буденного знака і урочистого полотнища.

Приклади символіки кількох бригад ЗСУ

Символіка бригад ЗСУ найкраще відображена на конкретних прикладах.

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» має на нарукавному знаку чорного крука і три дубові листки. Образ Чорного Ворона відсилає до псевдоніма, який використовували кілька холодноярських отаманів, а дубове листя – до дубових лісів Холодного Яру та дуба Максима Залізняка.
19-та ракетна бригада "Свята Варвара" обрала чорного скорпіона на червоному тлі не випадково: жало скорпіона стилізоване під ракету комплексу «Точка-У», яким була озброєна бригада. Ім'я підрозділ отримав у грудні 2019-го на честь святої Варвари, покровительки тих, хто має справу з вогнем і ракетною зброєю. Це один із прикладів того, як символи родів військ одразу видають озброєння бригади.
24-та окрема механізована бригада імені короля Данила використовує коронованого Галицького лева. Девіз бригади Milites Regum у сучасних офіційних матеріалах передається як «Воїни короля».

Хто хоче тримати вдома чи в підрозділі прапор із такою символікою, звертається туди, де роблять прапори на замовлення за затвердженим зразком.